Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є перелік послуг адвокатів, які можна віднести до витрат на правничу допомогу.
Приїзд адвоката до суду і подання позовної заяви безпосередньо до канцелярії не відносяться до жодного з видів правничої допомоги, тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу. Про це йдеться у постанові КАС ВС у справі №9901/264/19.
До суду надійшла заява представника позивача про вирішення питання щодо судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач. ВС, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, виходить з такого.
Згідно із законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги — домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Визначено, що представництво — вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги — види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У ст. 19 Закону №5076-VI визначені види адвокатської діяльності, до яких не належить виїзд адвоката до суду та подання заяви.
Суд також враховує, що позивач, в порушення ч. 4 ст. 134 КАС, не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.
Відсутність детального опису робіт, виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Суд виходив із того, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 2 500 гривень.
Отже, виїзд адвоката до КАС та подання позовної заяви безпосередньо до канцелярії не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.
_03_03.png)
