Київський районний суд м. Харкова

Затверджено зборами суддів Київського

районного суду м. Харкова

30 березня 2015 року

(протокол № 3 від 30 березня 2015 року)

РЕГЛАМЕНТ

здійснення суддівського самоврядування

в Київському районному суді м. Харкова

У зв’язку із набранням чинності 28 березня 2015 року Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова, затверджений зборами суддів Київського районного суду м. Харкова 16 квітня 2014 року (протокол № 8 від 16 квітня 2014 року)викласти в такій редакції:

Даний Регламент визначає порядок здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», що набув чинності 28 березня 2015 року – далі за текстом - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»), та прийнятий органом суддівського самоврядування згідно з цим Законом, а саме, зборами суддів Київського районного суду м. Харкова.

Регламент зборів суддів не може суперечити Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Завданням Регламенту є врегулювання питань, що стосуються проведення безпосереднього засідання зборів суддів, що не врегульовані іншими нормативними актами.

При виникненні розбіжностей позицій в застосуванні цього Регламенту пріоритетними є положення та норми чинного законодавства.

Судові спори з питань застосування Регламенту не допускаються.

Регламент складається з преамбули, 5 глав, 18 статей та прикінцевих положень.

Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова

Стаття 1. Завдання суддівського самоврядування

Відповідно до ст. 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для вирішення питань внутрішньої діяльності в Київському районному суді м. Харкова діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності Київського районного суду м. Харкова належать питання організаційного забезпечення суду та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування у Київському районному суді м. Харкова належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності суду, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення суду та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в суді у порядку, встановленому Законом;

5) вирішення інших питань, визначених Законом.

Стаття 2. Організаційна форма суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова

Відповідно до ст. 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційною формою суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова є збори суддів, через які здійснюється суддівське самоврядування.

Стаття 3. Збори суддів

Відповідно до ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова скликаються головою Київського районного суду м. Харкова, суддею, який виконує обов’язки голови суду, за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді Київського районного суду м. Харкова.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова:

1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду;

2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;

3) приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад;

4) визначають рівень навантаження на суддів даного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків;

5) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівника апарату суду;

6) обирають таємним голосуванням з числа суддів цього суду делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів за принципом один делегат від десяти суддів;

7) визначають кількість слідчих суддів цього суду;

8) обирають слідчих суддів,

9) обирають суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх;

10) здійснюють інші повноваження, передбачені Законом.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.

Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства, вносити свої пропозиції на розгляд вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України.

Пропозиції щодо включення питань до порядку денного зборів можуть надаватися голові суду, який здійснює підготовку зборів, а також безпосередньо головуючому на зборах.

В разі включення до порядку денного зборів суддів Київського районного суду м. Харкова питань щодо обрання суддів на адміністративні посади, про звільнення з таких посад, обрання слідчих суддів, чи обрання з числа суддів цього суду делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів, про такий порядок денний повідомляється кожний суддя Київського районного суду м. Харкова завчасно, але не менш ніж за добу.

Порядок денний зборів суддів затверджується після його оголошення головуючим шляхом відкритого голосування.

Відповідно до ч. 10 ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення щодо обрання на адміністративні посади або звільнення з цих посад, а також про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Стаття 4. Виконання рішень зборів суддів

Виконання рішень зборів суддів Київського районного суду м. Харкова за дорученням зборів покладається на голову Київського районного суду м. Харкова або його заступника.

Глава 2. Порядок призначення суддів на адміністративні посади

Стаття 5. Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник (заступники)

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника голови суду.

Висунення кандидатів на посаду голови, заступника голови Київського районного суду м. Харкова здійснюється шляхом публічного оголошення прізвища судді на зборах суддів.

Кандидата на адміністративну посаду голови, заступника голови Київського районного суду м. Харкова може висунути будь-хто із суддів Київського районного суду м. Харкова, присутніх на зборах суддів.

Кожний висунутий кандидат на адміністративну посаду має право на самовідвід.

Висунення кандидатів на адміністративну посаду голови, заступника голови Київського районного суду м. Харкова присутніми, запрошеними на збори суддів особами, які не є суддями Київського районного суду м. Харкова, не допускається.

Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник обираються на посади строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді.

Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник обираються на посади шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова.

Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менш як однієї третьої від загальної кількості суддів Київського районного суду м. Харкова шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів, які працюють у відповідному суді.

Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в Київському районному суді м. Харкова, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

В разі висловлення недовіри голові Київського районного суду м. Харкова, його заступнику збори суддів Київського районного суду м. Харкова повинні бути скликані головою Київського районного суду м. Харкова, або суддею, який виконує обов’язки голови суду, не пізніше одного місяця від надходження пропозиції про дострокове звільнення.

Суддя, обраний на адміністративну посаду у порядку, визначеному статтею 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не може обіймати одну адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль.

Обрання судді на адміністративну посаду проводиться відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді Київського районного суду м. Харкова, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» .

Глава 3. Організація та порядок проведення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 6. Місце проведення зборів суддів

Місцем проведення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова є приміщення Київського районного суду м. Харкова.

Стаття 7. Протокол зборів суддів

Протокол зборів суддів є єдиною формою фіксування проведення зборів суддів, через які здійснюється суддівське самоврядування.

Одночасно в окремих випадках, за рішенням зборів суддів, може здійснюватися також фіксування технічними засобами.

Протокол зборів суддів, що проводяться в Київському районному суді м. Харкова, складається з :

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

дату проведення зборів суддів;

прізвища всіх осіб, які присутні під час проведення зборів суддів;

прізвища всіх осіб, які відсутні під час проведення зборів суддів, із зазначенням причин відсутності кожного судді;

прізвище головуючого на зборах суддів;

послідовність обговорення та результати голосування щодо обрання секретаря зборів суддів та прізвище секретаря;

визначення питань, винесених на обговорення зборів суддів, що входять до порядку денного;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

послідовність обговорення зборами суддів питань, що входять до порядку денного;

пропозиції, зауваження, доповнення суддів, інших осіб, присутніх на зборах суддів;

результати голосування, якщо таке відбувалося шляхом відкритого голосування у спосіб підняття присутніми суддями рук, крім результатів голосування щодо обрання секретаря зборів, які викладаються у вступній частині протоколу;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

прийняті колективні рішення з обговорюваних питань, що входять до порядку денного.

Протоколи зборів суддів нумеруються в хронологічному порядку та зберігаються в номенклатурі Київського районного суду м. Харкова.

Протоколи зборів суддів ведуться секретарем зборів суддів та підписуються головуючим на зборах суддів та секретарем.

В разі вирішення питань щодо обрання суддів на адміністративні посади в Київському районному суді м. Харкова у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», протокол зборів суддів підписується головуючим на зборах судів та секретарем, а також всіма суддями, присутніми на зборах суддів.

Протокол зборів суддів виготовляється секретарем не пізніше наступного робочого дня після проведення зборів суддів, а в разі його складності – не пізніше трьох робочих днів після проведення зборів суддів.

До протоколу зборів суддів долучаються додатки. Додатками до протоколу зборів суддів можуть бути:

1) документи, що обговорювалися на зборах суддів з питань, що входять до порядку денного;

2) протоколи лічильної комісії в разі голосування, якщо таке відбувалося шляхом таємного голосування, а також бюлетені, за якими здійснювалося таємне голосування.

Стаття 8. Головуючий на зборах суддів

В разі скликання зборів суддів Київського районного суду м. Харкова головою Київського районного суду м. Харкова, або суддею, який виконує обов’язки голови суду, за власною ініціативою - головуючим на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова є голова цього суду або суддя, який виконує його обов’язки.

В разі скликання зборів суддів Київського районного суду м. Харкова на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду – головуючий на зборах суддів обирається з числа кандидатур суддів, запропонованих суддями з числа присутніх суддів, шляхом відкритого голосування у спосіб підняття присутніми суддями рук, більшістю голосів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова.

В разі вирішення на зборах суддів питань щодо обрання суддів на адміністративні посади в Київському районному суді м. Харкова у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», не може бути головуючим на зборах суддів суддя (судді), який (які) висунутий (висунуті) кандидатом (кандидатами) для обрання на адміністративну посаду (посади).

В разі, якщо головуючим на зборах є суддя, кандидатуру якого висунуто на цих же зборах суддів для обрання на адміністративну посаду та яким не заявлено самовідвід, наступним головуючим на цих зборах суддів в такому випадку обирається один із суддів Київського районного суду м. Харкова, присутніх на зборах суддів, відкритим голосування шляхом підняття рук, більшістю голосів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова, про що вносяться відомості до протоколу зборів суддів. В цьому випадку протокол зборів суддів підписує той головуючий на зборах суддів, який продовжив загальні збори та який оголошує прийняті зборами рішення.

Головуючий на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова:

у призначений оголошує про наявність кворуму та відкриття зборів;

веде та керує ходом зборів суддів;

оголошує орієнтовний порядок денний - питання, винесені на обговорення зборів суддів;

забезпечує додержання послідовності та порядку обговорення питань, що входять до порядку денного;

забезпечує можливість висловлення пропозицій, зауважень, доповнень всіма бажаючими суддями, та іншими особами, присутніми на зборах суддів, з приводу обговорюваних питань, надає слово для виступу, доповіді;

створює рівні можливості суддям для участі в обговоренні питань,

в разі відкритого голосування ставить питання на голосування, оголошує його результати; робить повідомлення; вживає заходів до підтримання порядку на зборах;

вживає необхідних організаційних заходів на забезпечення голосування на зборах суддів;

закриває збори;

здійснює інші повноваження, передбачені Законом, Регламентом.

Стаття 9. Секретар на зборах суддів

Секретар на зборах суддів обирається з числа суддів, запропонованих суддями з числа присутніх на зборах суддів, шляхом відкритого голосування у спосіб підняття присутніми суддями рук, більшістю голосів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова.

В разі вирішення на зборах суддів питань щодо обрання суддів на адміністративні посади в Київському районному суді м. Харкова у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», не може бути секретарем на зборах суддів суддя (судді), який (які) висунутий (висунуті) кандидатом (кандидатами) для обрання на адміністративну посаду (посади).

В разі, якщо секретарем на зборах є суддя, кандидатуру якого висунуто на цих же зборах суддів для обрання на адміністративну посаду та яким не заявлено самовідвід, наступним секретарем на цих зборах суддів в такому випадку обирається один із суддів Київського районного суду м. Харкова, присутніх на зборах суддів, відкритим голосування шляхом підняття рук, більшістю голосів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова, про що вносяться відомості до протоколу зборів суддів. В цьому випадку протокол зборів суддів підписує той секретар на зборах суддів, який продовжив складання протоколу зборів суддів.

Секретар на зборах суддів веде протокол зборів суддів, забезпечує фіксування в протоколі відомостей, викладених в статті 7 даного регламенту, забезпечує долучення додатків до протоколу в разі їх наявності.

Стаття 10. Права та обов'язки суддів на зборах суддів

Судді Київського районного суду м. Харкова, які присутні на зборах суддів, мають права:

приймати участь в обговоренні питань порядку денного;

висловлювати пропозиції, зауваження, доповнення щодо обговорюваних питань;

приймати участь в голосуванні;

мати слово для виступу, доповіді;

бути завчасно, але не менш ніж за добу, повідомленим про порядок денний зборів суддів Київського районного суду м. Харкова в разі включення до нього питань щодо обрання суддів на адміністративні посади, про звільнення з таких посад, обрання слідчих суддів, суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, чи обрання делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів.

Кожен з суддів Київського районного суду м. Харкова вправі до початку голосування внести свої пропозиції про внесення доповнень чи змін до порядку денного і ставити нові питання, якщо такі не потребують попереднього вивчення та підготовки. В такому випадку питання вважається включеним до порядку денного, якщо за нього проголосувала більшість суддів із числа присутніх на зборах.

Учасники зборів зобов'язані:

поводити себе виважено;

виявляти взаємну повагу;

виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку на зборах;

дотримуватись суддівської етики;

дотримуватися встановленого зборами регламенту виступів;

не створювати інших перешкод для нормального проведення зборів.

Глава 4. Організація та порядок проведення виборів та голосування на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 11. Лічильна комісія

Лічильна комісія обирається для організації таємних голосувань на зборах суддів і визначення їх результатів. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням головуючого на зборах суддів в разі необхідності встановлює присутність суддів на зборах суддів.

Лічильна комісія обирається з числа суддів Київського районного суду м. Харкова в кількості 3 суддів, більшістю голосів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова, шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою підняття рук, про що вносяться відомості до протоколу зборів суддів.

Лічильна комісія обирає зі свого складу голову і секретаря, про що складається протокол. Засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито. Членами лічильної комісії не можуть бути судді, кандидатури яких внесено для голосування, а також головуючий та секретар цих зборів суддів.

Стаття 12. Види та способи голосування

Рішення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», цим Регламентом, коли проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.

Рішення зборів суддів Київського районного суду м.Харкова приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом.

Відкрите голосування здійснюється кожним суддею особисто шляхом підняття руки.

Таємне голосування здійснюється кожним суддею особисто шляхом подачі бюлетеня.

Збори суддів можуть прийняти процедурне рішення щодо визначення виду і способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид і спосіб голосування не встановлені законом і цим Регламентом.

Підрахунок голосів суддів, присутніх на зборах, при відкритому голосуванні, здійснює секретар зборів, або визначена зборами особа.

Висунення лише одного кандидата для обрання на адміністративну посаду не є перешкодою для проведення виборів та обрання на вакантну посаду в разі набрання необхідної кількості голосів.

Стаття 13. Бюлетень для таємного голосування

Бюлетені для таємного голосування виготовляються Лічильною комісією в кількості, що відповідає фактичній чисельності суддів, які працюють в Київському районному суді м. Харкова.

Зборами суддів Київського районного суду м. Харкова затверджуються форма бюлетеня для таємного голосування та форма протоколу про результати таємного голосування.

Бюлетені для кожного таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати ніяких позначок. У бюлетені для таємного голосування зазначається мета голосування.

В бюлетені повинно бути зазначено кількість вакантних адміністративних посад в Київському районному суді м. Харкова, у зв’язку з наявністю яких проводяться вибори.

На звороті бюлетенів для таємного голосування ставляться підписи голови, членів лічильної комісії та печатка суду. Бюлетені без зазначених підписів та/або відтиску печатки суду є недійсними.

До списку кандидатур на відповідну посаду в Київському районному суді м. Харкова вносяться в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів, запропоновані суддями цього суду або шляхом самовисування. Кількість кандидатур не обмежується. До зазначеного списку вносяться лише судді, які надали свою згоду балотуватися на відповідну посаду.

При проведенні зборів з одночасного обрання голови суду та його заступника один суддя може балотуватися на одну адміністративну посаду. Один і той же суддя не може одночасно балотуватися на адміністративні посади голови та заступника голови суду.

Після обговорення запропонованих кандидатур список затверджується зборами суддів.

В разі проведення таємного голосування по обранню делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів повинні бути дотримані такі ж вимоги щодо порядку виготовлення та змісту бюлетенів.

Самовідвід кандидатів приймається зборами суддів без голосування.

Якщо розглядається питання про надання згоди на дострокове звільнення з посади, то до бюлетеня для таємного голосування включається відповідна кандидатура, незалежно від її згоди на це.

Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність приміщення для голосування, опечатує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування та вільного, особистого волевиявлення суддями Київського районного суду м. Харкова.

До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду суддям скриньку для голосування, яку опечатують у їх присутності, про що вносяться відомості до протоколу зборів суддів Київського районного суду м. Харкова.

Стаття 14. Організація таємного голосування та встановлення його результатів

Кожному судді Київського районного суду м. Харкова Лічильною комісією видається один бюлетень для таємного голосування після проставлення особистого підпису в реєстрі про одержання бюлетеня. Бюлетені видаються безпосередньо при вході в сектор для таємного голосування. Бюлетені, що залишилися не отриманими, погашаються лічильною комісією шляхом здійснення напису «Погашено» на лицевій стороні бюлетеня та здійснення підписів головою, секретарем та членом лічильної комісії.

Місце (сектор) для таємного голосування облаштовується таким чином, щоб при вході до сектору для голосування були розміщені столи для реєстрації суддів та одержання ними бюлетенів для таємного голосування, а при виході - прозора скринька для таємного голосування. При цьому до сектору для голосування одночасно може ввійти така кількість суддів, яка відповідає кількості наявних місць для таємного голосування. Наступний суддя може одержати бюлетень для таємного голосування і ввійти до приміщення для таємного голосування тільки після того, як вона звільниться. Суддя не має права двічі входити до сектору для таємного голосування при проведенні одного голосування.

Голосування проводиться в приміщенні для таємного голосування шляхом проставлення в бюлетені для таємного голосування позначки плюс» («+») або іншої, що засвідчує волевиявлення судді, проти прізвища кандидата на відповідну посаду, за якого суддя голосує, або проти напису «Не підтримую жодного кандидата».

Заповнений бюлетень для таємного голосування опускається в скриньку, що знаходиться біля приміщення для таємного голосування. Голосування закінчується в час, визначений Лічильною комісією.

Недійсними вважаються бюлетені невстановленого зразка, бюлетені, у яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду, а також бюлетені, з яких неможливо з'ясувати волевиявлення судді. Прізвища, додатково вписані до бюлетенів, при підрахунку голосів не враховуються.

Дійсними є бюлетені, коли підтримана одна кандидатура за наявності двох чи більше вакантних посад заступника голови суду.

Дійсними є бюлетені, в яких підтримано для обрання на адміністративну посаду заступника голови Київського районного суду м. Харкова в кількості, що відповідає штатному розпису.

Недійсними є бюлетені, коли підтримано більшу кількість кандидатів для обрання на адміністративну посаду заступника голови Київського районного суду м. Харкова, ніж кількість наявних вакантних посад.

Таємне голосування вважається таким, що не відбулося, якщо бюлетенів для таємного голосування суддями одержано менше, ніж необхідно для прийняття відповідного рішення.

За цією ж процедурою здійснюється таємне голосування та встановлення його результатів при обранні делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів.

Стаття 15. Повторні вибори

Якщо за результатами таємного голосування кандидата не було відповідно обрано, призначено, при обранні, призначенні на посаду жоден із кількох кандидатів на посаду не одержить за результатами першого голосування необхідної більшості голосів суддів, проводиться повторний розгляд цього ж питання порядку денного з новим висуненням кандидатів, якщо інше не встановлено законом. Кількість повторних розглядів таких питань не обмежується. Кількість нового висунення тих же кандидатів не обмежена.

Якщо повторне голосування не дало можливості визначити кандидата, обраного на посаду голови, заступника голови Київського районного суду м. Харкова, оскільки обидва кандидати, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів або якщо голосування проводилося за однією кандидатурою і за неї не проголосувала більшість суддів, які працюють у суді, проводяться повторні вибори.

Якщо за результатами таємного голосування рішення про надання згоди на звільнення з посади не прийнято, пропозиція вважається відхиленою і повторному розгляду або новому голосуванню щодо тієї самої особи на цих зборах суддів не підлягає.

Стаття 16. Інформування про результати таємного голосування

Голова Лічильної комісії або визначений нею доповідач - член Лічильної комісії доповідає на цих же зборах суддів Київського районного суду м. Харкова про результати таємного голосування, виявлені порушення порядку голосування та відповідає на запитання суддів.

Після проведення голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси «за» по кожній кандидатурі на відповідну посаду та складає протокол про результати таємного голосування, який підписується головою та усіма членами лічильної комісії, та затверджується зборами суддів шляхом відкритого голосування.

Рішення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів суддів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова.

Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують усі присутні її члени. Член Лічильної комісії, який не погоджується з її протоколом, у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Лічильної комісії і оголошується на цих же зборах суддів.

Суддя, який за результатами проведеного таємного голосування набрав визначену в частині другій статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», що набув чинності 28 березня 2015 року) необхідну кількість голосів, вважається обраним на посаду голови Київського районного суду м. Харкова, заступника голови Київського районного суду м. Харкова в день проведення зборів.

Бюлетені, які були виготовлені Лічильною комісією та за яким здійснено підрахунок голосування щодо обрання на вакантні адміністративні посади, для обрання делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів, а також протоколи засідань Лічильної комісії долучаються до відповідного протоколу зборів суддів.

Стаття 17. Розгляд скарг щодо проведення виборів

Скарги щодо проведення виборів подаються головуючому на зборах щодо проведення виборів не пізніше дня, наступного за днем проведення виборів.

В разі подання скарги головуючий на зборах щодо проведення виборів не пізніше 2 робочих днів скликає та проводить збори суддів, на яких розглядається питання про обрання комісії з розгляду скарг, яка складається з не менш як трьох або більше осіб непарної кількості та обирається зборами суддів із числа суддів Київського районного суду м. Харкова. Членами комісії з розгляду скарг не можуть бути кандидати на відповідні посади, члени лічильної комісії та особа, яка подала скаргу або особа, в інтересах якої подано скаргу. У разі необхідності комісія з розгляду скарг має право витребувати необхідні матеріали щодо проведених виборів.

Протягом 3 робочих днів комісія розглядає надані скарги та готує висновок, який обговорюється зборами суддів.

Рішення за результатами розгляду скарг приймають збори суддів.

Глава 5. Рішення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 18. Рішення зборів суддів

Рішеннями зборів суддів Київського районного суду м. Харкова є рішення, які заносяться до протоколу зборів суддів Київського районного суду м. Харкова.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова приймають рішення виключно на зборах суддів після обговорення питань більшістю голосів суддів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова, якщо інше не визначено Законом, Регламентом.

Рішеннями зборів суддів набувають чинності в день проведення зборів, якщо інше не визначено протоколом зборів чи Законом, та є обов’язковими для суддів Київського районного суду м. Харкова та працівників апарату цього суду.

Протокол зборів суддів є доступним для всіх суддів Київського районного суду м. Харкова для ознайомлення.

Прикінцеві положення

Цей Регламент набуває чинності з дня затвердження його зборами суддів Київського районного суду м. Харкова та діє до припинення його чинності зборами суддів Київського районного суду м. Харкова чи втратою чинності у зв’язку зі змінами в чинному законодавстві.

Цей Регламент може бути доповнений чи змінений зборами суддів Київського районного суду м. Харкова.

Цей Регламент підписується головуючим на зборах судів та секретарем, а також всіма суддями, присутніми на зборах суддів.

Головуючий на зборах суддів підпис Шаренко С.Л.

Секретар підпис Муратова С.О.

Судді підпис Божко В.В.

підпис Бородіна Н.М.

підпис Губська Я.В.

підпис Діденко С.А.

підпис Єфіменко Н.В.

підпис Золотарьова Л.І.

підпис Зуб Г.А.

підпис Колесник С.А.

підпис Нев’ядомський Д.В.

підпис Ніколаєнко І.В.

підпис Попрас В.О.

підпис Садовський К.С.

підпис Сенаторов В.М.

підпис Чередник В.Є.

підпис Шмадченко С.І.

підпис Якуша Н.В.

РАДА СУДДІВ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 26 листопада 2010 року N 30

Із змінами і доповненнями, внесеними
рішеннями Ради суддів України
від 24 грудня 2010 року N 33,
від 21 січня 2011 року N 4,
від 24 червня 2011 року N 28,
від 23 грудня 2011 року N 70,
від 25 травня 2012 року N 26
(зміни, передбачені пунктами I, II, III Змін, затверджених рішенням Ради суддів України від 25 травня 2012 року N 26, набирають чинності з 1 січня 2013 року),
від 26 жовтня 2012 року N 60,
від 21 грудня 2012 року N 85,
від 25 січня 2013 року N 2,
від 6 листопада 2014 року N 51,
від 4 грудня 2014 року N 67,
від 12 березня 2015 року N 17,
від 2 квітня 2015 року N 25,
від 5 червня 2015 року N 55

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Державної судової адміністрації України Кирилюка Р. І. щодо затвердження Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року, відповідно до статті 113, частини 5 статті 127, підпункту 3.6 пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 162, пункту 16 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого 16 вересня 2010 року X позачерговим з'їздом суддів України, Рада суддів України вирішила:

1.Затвердити Положення про автоматизовану систему документообігу суду, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 листопада 2010 року.

2.Положення про автоматизовану систему документообігу суду ввести в дію з 1 січня 2011 року.

2.Доручити Державній судовій адміністрації України направити судам загальної юрисдикції для використання в роботі Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Голова Ради суддів України

Я. М. Романюк

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Ради суддів України
26.11.2010 N 30
(у редакції рішення Ради суддів України
від 02 квітня 2015 року № 25)

ПОЛОЖЕННЯ
про автоматизовану систему документообігу суду

ЗМІСТ

I. Загальні положення. 4

1.1. Предмет регулювання. 4

1.2. Визначення термінів. 4

1.3. Цілі та завдання Положення. 6

1.4. Особливості функціонування автоматизованої системи в судах загальної юрисдикції .……8

II. Порядок функціонування автоматизованої системи. 9

2.1. Функціональні обов’язки, права користувачів автоматизованої системи. 10

2.2. Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху. 10

2.3. Розподіл судових справ між суддями. 11

Правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями13

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями 14

Автоматизований розподіл судових справ між суддями. 16

Визначення запасного судді у кримінальному провадженні 19

Заміна основного судді запасним суддею у кримінальному провадженні 20

Визначення слідчого судді 21

Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді 21

Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями. 23

Автоматизований розподіл судових справ між суддями після відновлення роботи автоматизованої системи 25

Неможливість автоматизованого розподілу судових справ між суддями. 26

2.4. Передача судових справ для подальшого розгляду суддею (колегією суддів) ..26

2.5. Визначення присяжних. 27

2.6. Визначення народних засідателів. 28

2.7. Внесення до автоматизованої системи відомостей щодо набрання судовим рішенням законної сили 29

2.8. Надання інформації про стан розгляду судових справ. 30

2.9. Централізоване зберігання процесуальних та інших документів, виготовлених у судах 31

2.10. Надсилання електронних документів до державних реєстрів та інформаційних систем інших державних органів і установ 32

2.11. Підготовка статистичних даних. 32

2.12. Передача судових справ до електронного архіву. 33

III. Забезпечення безпеки автоматизованої системи та моніторинг її функціонування 34

IV. Прикінцеві та перехідні положення. 34

Додаток 1 Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями

Додаток 2 Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів

Додаток 3 Протокол автоматичної зміни складу колегії суддів

Додаток 4 Протокол автоматичного визначення запасного (слідчого) судді

Додаток 5 Протокол заміни основного судді запасним суддею

Додаток 6 Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду

Додаток 7 Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ

Додаток 8 Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями

Додаток 9 Протокол повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді

Додаток 10 Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями

Додаток 11 Протокол автоматичного визначення присяжних

Додаток 12 Протокол автоматичного визначення народних засідателів

I. Загальні положення

Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1.1.Предмет регулювання

1.1.1. Правове регулювання відносин, пов’язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про доступ до судових рішень", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів.

1.1.2. Порядок роботи з документами, які містять інформацію з обмеженим доступом, а також державну таємницю, регулюється законодавством, що діє у цій сфері.

1.1.3. Положенням не регулюється порядок ведення діловодства з питань роботи з кадрами, щодо звернень громадян та надання публічної інформації.

1.2. Визначення термінів

1.2.1. Наведені у Положенні терміни вживаються в такому значенні:

автоматизована система – сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів судів та Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України), що забезпечує функціонування документообігу суду, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізацій, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист від несанкціонованого доступу тощо;

автоматизоване робоче місце – програмно-апаратний комплекс, що складається з персональної електронної обчислювальної машини та інших пристроїв, прикладного програмного забезпечення загального призначення і спеціалізованого прикладного програмного забезпечення та призначений для автоматизації діяльності користувача системи в межах його повноважень та компетенції і діє у складі автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі для обміну інформацією з іншими автоматизованими робочими місцями та (або) іншими автоматизованими системами із застосуванням каналів зв’язку;

автор електронного документа – фізична або юридична особа, яка створила електронний документ;

адміністратор автоматизованої системи (адміністратор Єдиної судової інформаційної системи – далі ЄСІС) – державне підприємство "Інформаційні судові системи", яке забезпечує:

технічний супровід та здійснює підтримку працездатності автоматизованої системи в цілому згідно з вимогами ЄСІС, виконує інші функції відповідно до розпоряджень ДСА України та взятих на себе договірних зобов'язань;

сервіс обміну обліково-інформаційними картками, електронними документами суду з центральною базою даних автоматизованої системи документообігу суду у відповідності до протоколів обміну, затверджених адміністратором автоматизованої системи;

Абзац восьмий підпункту 1.2.1 пункту 1.2 виключено.

(Згідно рішення Ради суддів України
від 05 червня 2015 року № 55)

вбудований редактор текстів – функціональна частина автоматизованої системи, що надає можливість створення та налаштування шаблонів документів, а також забезпечує виготовлення процесуальних та інших документів суду на підставі цих шаблонів в інтерфейсі текстового редактора;

виконавчий документ – виконавчий лист, наказ господарського суду, судовий наказ, ухвала, постанова суду у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях (справах) та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

(Абзац десятий підпункту 1.2.1 пункту 1.2 зі змінами, внесеними згідно
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

електронний архів – відокремлена частина бази даних, що містить інформацію про судові справи та/або документи, передані до архіву суду, і не підлягає редагуванню;

комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у придатній для зчитування комп'ютером формі, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату;

користувач автоматизованої системи – суддя, помічник судді, працівник апарату суду, технічний адміністратор (на підставі наказу керівника апарату суду);

оригінал електронного документа суду – електронний примірник документа суду з обов'язковими реквізитами, в тому числі з електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) автора, що не підлягає редагуванню;

оригінал електронного судового рішення – електронний примірник судового рішення з ЕЦП судді (головуючого судді або судді-доповідача у разі колегіального розгляду судової справи), що не підлягає редагуванню;

підсистема – виділений за певними ознаками модуль автоматизованої системи для вирішення конкретних завдань цієї системи, що встановлюється на кожному автоматизованому робочому місці залежно від функцій, повноважень та напрямів роботи користувача автоматизованої системи;

права користувача автоматизованої системи – сукупність дій, які користувач автоматизованої системи має право виконувати в цій системі;

провадження у судовій справі – сукупність процесуальних дій, пов'язаних із розглядом судової справи;

редагування інформації – зміна даних після їх збереження відповідним користувачем чи підписання документа ЕЦП;

суд – суд загальної юрисдикції, який розглядає справи в порядку адміністративного, господарського, кримінального або цивільного судочинства, а також справи про адміністративні правопорушення;

судова справа – позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом;

судове рішення – процесуальний документ, постановлений судом під час розгляду судової справи на будь-якій стадії судового процесу (ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ, окрема думка судді тощо);

реєстрація вхідної кореспонденції – фіксування в автоматизованій системі факту надходження до суду судових справ та інших передбачених законом документів;

реєстрація вихідної кореспонденції – фіксування в автоматизованій системі надсилання судом документів, виготовлених у суді;

технічний адміністратор – особа, наділена правами адміністратора автоматизованої системи для забезпечення її технічного функціонування, яка працює безпосередньо в суді, або відповідний фахівець адміністратора автоматизованої системи, закріплений за цією судовою установою.

1.3. Цілі та завдання Положення

1.3.1. Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі – автоматизована система), яка забезпечує:

реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху;

об’єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження);

визначення присяжних та народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до відповідних списків;

надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду судових справ у випадках, встановлених законом;

оприлюднення передбаченої цим Положенням інформації для розміщення на веб-сайтах судів веб-порталу "Судова влада України";

виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду;

централізоване зберігання оригіналів електронних документів суду та інших процесуальних документів, в тому числі оригіналів електронних судових рішень, виготовлених судом;

підготовку та автоматичне формування статистичних даних, узагальнюючих, аналітичних показників, отриманих на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації;

видачу копій судових рішень, виконавчих документів на підставі наявних у автоматизованій системі даних;

автоматичне надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками;

передачу судових справ до електронного архіву.

1.3.2. Для функціонування автоматизованої системи ДСА України забезпечує:

розробку відповідних комп’ютерних програм документообігу суду за спеціалізаціями судів;

підготовку нормативних документів щодо використання автоматизованої системи;

розробку вимог щодо захисту автоматизованої системи та інформації, що міститься у ній;

суди технічними, фінансовими і організаційними ресурсами, необхідними для впровадження, захисту та використання автоматизованої системи;

навчання користувачів автоматизованої системи під час її впровадження та використання;

моніторинг технічного стану автоматизованої системи та захищеності її даних;

організацію технічної та інформаційної підтримки користувачів автоматизованої системи, зокрема, за допомогою відкритих веб-ресурсів, відповідного телефонного інформаційного центру тощо.

1.3.3. Для функціонування автоматизованої системи суди забезпечують:

своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень;

своєчасне надання (позбавлення) права доступу до автоматизованої системи її користувачам;

захист інформації автоматизованої системи в суді;

своєчасне надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками;

інформування адміністратора автоматизованої системи та ДСА України про проблеми, що виникають під час використання автоматизованої системи.

1.4. Особливості функціонування автоматизованої системи в судах загальної юрисдикції

1.4.1. У місцевих та апеляційних адміністративних судах, Вищому адміністративному суді України використовується комп’ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду", розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів адміністративної юрисдикції.

1.4.2. У місцевих та апеляційних господарських судах, Вищому господарському суді України використовується комп’ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду", розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції.

1.4.3. У місцевих та апеляційних загальних судах (крім апеляційного суду міста Києва) використовується комп’ютерна програма "Д-3", розроблена адміністратором автоматизованої системи для загальних судів.

1.4.4. В апеляційному суді міста Києва використовується Автоматизована система електронного документообігу "Апеляція", розроблена апеляційним судом міста Києва.

1.4.5. У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ використовується Автоматизована система діловодства ВССУ, розроблена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

1.4.6. У Верховному Суді України використовується Єдина автоматизована система діловодства Верховного Суду України, розроблена Верховним Судом України.

1.4.7. Технічний супровід та підтримка працездатності автоматизованої системи в судах, зазначених у підпунктах 1.4.1–1.4.3 пункту 1.4 цього Положення здійснюються адміністратором автоматизованої системи на підставі укладених договорів з ДСА України та відповідними судами загальної юрисдикції.

1.4.8. Технічний супровід та підтримка працездатності автоматизованої системи в судах, зазначених у підпунктах 1.4.4–1.4.6 пункту 1.4 цього Положення здійснюються відповідними судами.

1.4.9. Збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи.

За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують Засади використання автоматизованої системи документообігу суду в новій редакції, які вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

II. Порядок функціонування автоматизованої системи

Автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, а саме:

реєстрацію та розподіл вхідної кореспонденції, реєстрацію вихідної кореспонденції, а також внутрішніх документів суду;

розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів;

взяття на контроль та здійснення контролю за виконанням вхідних та внутрішніх документів суду, інформування голови суду, керівника апарату суду та особи, відповідальної за опрацювання документа, про закінчення строків його виконання;

фіксування етапів проходження документів до їх передачі в електронний архів, а також передачі судових справ з однієї судової інстанції до іншої;

реєстрацію процесуальних дій та документів у судовій справі;

контроль за дотриманням процесуальних строків розгляду судової справи та інформування головуючого судді (судді-доповідача), голови суду та секретаря судової палати про закінчення цих строків;

використання ЕЦП для підписання оригіналу електронного документа суду;

оперативний пошук судових справ та документів за їх реквізитами;

індексацію документів та їх контекстний пошук;

виготовлення та видачу копій судових рішень та виконавчих документів на підставі даних, що містяться в автоматизованій системі, в тому числі надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних судових рішень;

зберігання текстів судових рішень та інших документів, створених у автоматизованій системі;

відправку оригіналів електронних судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень;

надання в установленому законом порядку інформації про стан розгляду судових справ;

підготовку та автоматичне формування статистичних даних, узагальнюючих, аналітичних показників, откриманих на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації;

(Розділ ІІ абзац п’ятнадцятий у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

формування звітності суду про стан здійснення судочинства;

надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень);

передачу судових справ до електронного архіву;

надсилання оригіналів електронних документів суду до державних реєстрів та інформаційних систем інших державних органів і установ.

2.1. Функціональні обов’язки, права користувачів автоматизованої системи

2.1.1. Функціональні обов’язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів керівника апарату суду.

Налаштування автоматизованого робочого місця користувача автоматизованої системи у відповідності до функціональних обов’язків та прав доступу, визначених наказом керівника апарату суду, здійснює технічний адміністратор.

Електронні примірники наказів керівника апарату суду щодо визначення функціональних обов’язків, прав користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї вносяться до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після їх підписання.

2.1.2. Користувачі автоматизованої системи відповідно до своїх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену цим Положенням інформацію.

2.1.3. Використання ЕЦП уповноваженими на це користувачами автоматизованої системи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про електронний цифровий підпис". Відмова користувача автоматизованої системи, уповноваженого на використання ЕЦП, від отримання та використання ЕЦП з будь-яких підстав не допускається.

(Підпункт 2.1.3 пункту 2.1. зі змінами, внесеними згідно
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.1.4. Користувачі автоматизованої системи зобов’язані виконувати вимоги цього Положення та забезпечувати конфіденційність інформації, яка в ній міститься.

2.1.5. Персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування – технічний адміністратор.

2.1.6. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи тягне відповідальність, установлену законом.

2.2. Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху

2.2.1. Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов’язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об’єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.

Реєстрація клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій в автоматизованій системі здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку без розкриття відомостей про особу, стосовно якої заплановано проведення негласної слідчої (розшукової) дії, та виду цієї слідчої дії.

(Абзац другий підпункту 2.2.1 пункту 2.2 у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.2.2. На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.

До реєстраційної картки може додаватися копія оригіналу паперового документу у вигляді вкладеного цифрового файла.

2.2.3. Дата реєстрації та вхідний номер документа, що складається з номера за порядком у відповідному році та року реєстрації, формуються автоматизованою системою автоматично.

2.2.4. Кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов’язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.

Структура єдиного унікального номера судової справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри) / номер судової справи за порядком у поточному році / рік реєстрації (дві цифри). Наприклад: 512/362/15.

2.2.5. Автоматизованою системою може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер може містити, зокрема, індекс, код суду, номер судової справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду.

2.2.6. Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, автоматично формується автоматизованою системою таким чином:

у листуванні щодо судових справ вихідний номер складається з єдиного унікального номера судової справи із зазначенням через дріб номера за порядком і через дріб – поточного року;

у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через дріб номера за порядком у межах кожної номенклатури і через дріб – поточного року.

Вихідні номери документів Верховного Суду України автоматично формуються Єдиною автоматизованою системою діловодства Верховного Суду України в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства Верховного Суду України.

(Абзац четвертий підпункту 2.2.6 пункту 2.2 у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.2.7. Внесення змін, видалення реєстраційних даних щодо конкретної судової справи не допускається, крім випадків, зумовлених необхідністю, що підтверджується матеріалами судової справи, виправлення технічних помилок, описок тощо. Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються автоматизованою системою автоматично.

2.3. Розподіл судових справ між суддями

2.3.1. Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

2.3.2. У суді може застосовуватися:

автоматизований розподіл судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

(Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 зі змінами, внесеними згідно
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

пакетний автоматизований розподіл судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

повторний автоматизований розподіл судових справ.

Особливості автоматизованого розподілу судових справ визначаються зборами суддів відповідного суду з урахуванням цього Положення.

2.3.3. Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли:

за два місяці до закінчення повноважень судді;

за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів);

за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів;

у період відпустки судді;

за один робочий день до відрядження (за три робочі дні – якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні;

під час тимчасової непрацездатності судді;

за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – з моменту прийняття рішення про призначення;

в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями

2.3.4. Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

2.3.5. Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

2.3.6. Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою:

К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД,

де:

К_Н – коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи;

Сума (Вага_Судової_Справи) – розраховується як сума ваги кожної судової справи, які були розподілені на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи;

Вага_Судової_Справи – розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, за формулою:

К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН,

де:

К_СКЛАДН – коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу (повинен бути більше 0);

К_ФУС – коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи;

К_АДМІН – коефіцієнт адміністративних посад – коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи (повинен бути в межах від 0,4 до 1);

КтРД – кількість робочих днів, у які судді розподілялися судові справи, починаючи з початку календарного року.

2.3.7. Обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

2.3.8. Копія табеля обліку використання робочого часу щодо суддів відповідного суду, що складається для виплати заробітної плати, вноситься відповідальною особою суду до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після підписання цього табеля.

2.3.9. Здійснення автоматизованого розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається.

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями

2.3.10. Збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

2.3.11. Збори суддів відповідного суду визначають склад колегій суддів суду.

Кількісний склад колегії суддів визначається процесуальним законодавством.

До складу колегії може бути включений резервний або запасний суддя на заміну основного судді зі складу колегії суддів у разі неможливості останнім здійснювати правосуддя.

2.3.12. Збори суддів відповідного суду мають право визначати засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ у випадках:

визначення колегіального складу суду першої інстанції;

збільшення складу колегії суддів у судах апеляційної і касаційної інстанцій;

необхідності внесення змін до складу колегії суддів у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді (крім головуючого, судді-доповідача) (суддів), його (їх) відпусткою, відрядженням та в інших випадках, у яких суддя (крім головуючого, судді-доповідача) не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ;

повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції (крім справ, у яких наявні обставини, що виключаюсь повторну участь суддів у рогляді справи, в тому числі перегляд справи за нововиявленими обставинами та ін.);

(Абзац п’ятий підпункту 2.3.12 пункту 2.3 у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

розподілу позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, які надійшли до суду повторно з передбачених процесуальним законом підстав.

2.3.13. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ:

у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України);

у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів);

у випадках знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи, що триває понад п’ять робочих днів, згідно з вимогами підпункту 2.3.55 пункту 2.3 цього Положення;

які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні.

2.3.14. Збори суддів відповідного суду мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя, коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, тощо.

2.3.15. Збори суддів відповідного суду мають право зменшити навантаження щодо розгляду справ на суддів, які обіймають адміністративні посади в суді або виконують інші обов'язки, не пов'язані із здейсненням правосуддя (секретаря судової палати, секретаря Пленуму, вченого секретаря НКР та судді, визначеного доповідачем щодо проекту постанову Пленуму або довідки про вивчення чи узагальнення судової практики, а також є членами Ради суддів України або здійснюють науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України), але не більш ніж на шістдесят відсотків порівняно з навантаженням інших суддів.

(Підпункт 2.3.15 пункту 2.3 у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.3.16. Збори суддів відповідного суду мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи.

2.3.17. Збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.

(Пункт 2.3.18 пункту 18 виключено
згідно рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.3.19. Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно з підпунктами 2.3.10–2.3.18 пункту 2.3 цього Положення, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів відповідного суду.

Автоматизований розподіл судових справ між суддями

2.3.20. Автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя.

Автоматизований розподіл клопотань про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійсюється між слідчими суддямі, визначеними статтею 247 КПК України.

Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.

(Підпункт 2.3.20 пункту 2.3 у редакції
рішення Ради суддів України від 05 червня 2015 року № 55)

2.3.21. Автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

2.3.22. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

2.3.23. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій – суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Судова справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою головуючий суддя (суддя-доповідач). Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду.

У разі якщо на момент автоматизованого розподілу судової справи зборами суддів відповідного суду не визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) визначається склад колегії суддів згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення.

У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) склад колегії суддів автоматично визначається автоматизованою системою згідно з налаштуваннями складу колегій суддів.

У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склади колегій суддів та судових палат, і після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) не можливо визначити склад колегії автоматизованою системою в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, визначається склад колегії з числа суддів зі складу судової палати, до якої належить головуючий суддя (суддя-доповідач).

У разі коли обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, автоматизованою системою визначається до складу такого суду два професійних судді шляхом включення до нього головуючого та одного із суддів зі складу колегії суддів, визначених відповідно до абзацу першого цього підпункту.

2.3.24. У Верховному Суді України при автоматизованому розподілі заяв про перегляд судових рішень автоматизованою системою визначається суддя-доповідач. У випадках, визначених законом для вирішення питання про допуск судової справи до провадження, автоматизованою системою додатково визначається колегія суддів, до якої входить суддя-доповідач.

2.3.25. У разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов’язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовій справі, повторний автоматизований розподіл судових справ не здійснюється. Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегій суддів.

2.3.26. Автоматизований розподіл судових справ, пов’язаних із виборчим процесом, процесом проведення референдуму, а також судових справ про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, здійснюється з урахуванням навантаження судді судовими справами зазначених категорій.

2.3.27. У разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

У разі коли в суді з об’єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.

2.3.28. Електронний примірник наказу про відрядження (про скасування

`~
1!
2@
3#
4$
5%
6^
7&
8*
9(
0)
-_
=+
tab
q
w
e
r
t
y
u
i
o
p
[
]
\|
caps lock
a
s
d
f
g
h
j
k
l
;:
'"
Enter
shift
z
x
c
v
b
n
m
,
.
/?
shift
Очистити
Укр
←
→
Сховати

'~
1!
2"
3№
4;
5%
6:
7?
8*
9(
0)
-_
=+
tab
й
ц
у
к
е
н
г
ш
щ
з
х
ї
/\
caps lock
ф
і
в
а
п
р
о
л
д
ж
є
Enter
shift
я
ч
с
м
и
т
ь
б
ю
.,
shift
Очистити
Eng
←
→
Сховати