Київський районний суд м. Харкова

Додаток
до протоколу зборів суддів

Київського районного суду м. Харкова

31 жовтня 2016 року № 9

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

31 жовтня 2016 року

(протокол зборів суддів

Київського районного суду м. Харкова

від 31 жовтня 2016 року № 9)

РЕГЛАМЕНТ

здійснення суддівського самоврядування

в Київському районному суді м. Харкова

Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова розроблений та затверджений у зв’язку із набранням чинності з 30 вересня 2016 року Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII, та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року.

Даний Регламент визначає порядок здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі за текстом - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»), та прийнятий згідно з Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» органом суддівського самоврядування - зборами суддів Київського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Регламент складається з преамбули, 5 глав, 18 статей та прикінцевих положень.

Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова

Стаття 1. Завдання суддівського самоврядування

Відповідно до ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності суду в Київському районному суді м. Харкова діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності Київського районного суду м. Харкова належать питання організаційного забезпечення суду та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування у Київському районному суді м. Харкова належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення суду та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) вирішення інших питань, визначених Законом.

Стаття 2. Організаційна форма суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова

Відповідно до ст. 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», організаційною формою суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова є збори суддів, через які здійснюється суддівське самоврядування.

Стаття 3. Збори суддів

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів скликаються головою Київського районного суду м. Харкова (особою, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду), за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів, які працюють у цьому суді.

Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова:

- обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов'язковими для суддів та працівників апарату цього суду;

- визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;

- обирають суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх;

- приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади в суді (голови суду, заступника голови суду) та дострокове звільнення з цих посад в порядку, встановленому законом;

- заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді;

- визначають рівень навантаження на суддів Київського районного суду м. Харкова з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов'язків, безпосередньо не пов'язаних із здійсненням правосуддя;

- затверджують засади використання автоматизованої системи документообігу суду, визначають засади формування колегій суддів, особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, визначають коефіцієнти складності категорій судових справ;

- розглядають повідомлення суддів про втручання в їх діяльність як судді щодо здійснення правосуддя;

- заслуховують інформацію керівника апарату суду про його діяльність та можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади;

- затверджують Положення про збори суддів, Положення про апарат суду, вирішують питання про внесення до цих Положень змін і доповнень;

- вирішують питання щодо заохочення;

- здійснюють інші повноваження, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими нормативно-правовими актами.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова обирають делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів в Харківській області.

Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.

Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддів можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до Верховного Суду України.

Збори суддів Київського районного суду м. Харкова обирають слідчих суддів.

Голова суду (особа, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду) визначає дату, час та місце проведення зборів, схвалює попередній порядок денний (перелік питань, що виносяться на розгляд зборів суддів), а також, в разі необхідності, осіб, які відповідають за підготовку окремих питань порядку денного (доповідачів, співдоповідачів). У разі, якщо голова суду (особа, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду) скликає збори на вимогу не менше третини загальної кількості суддів, які працюють у цьому суді, до порядку денного мають бути включені всі питання, що є предметом зазначеної вимоги.

Попередній порядок денний доводиться до відома суддів. Судді мають право в порядку підготовки зборів вносити голові суду (особі, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду) пропозиції щодо включення до порядку денного додаткових питань. Порядок денний зборів суддів затверджується шляхом відкритого голосування більшістю голосів суддів, присутніх на зборах.

Під час обговорення порядку денного судді мають право вносити пропозиції щодо включення до нього інших питань, висловлювати зауваження щодо порядку денного та черговості вирішення питань. Кожна пропозиція голосується окремо в порядку її надходження.

Про день, час та місце скликання зборів та питання, які виносяться на їх розгляд, учасники зборів повідомляються не пізніш як за три робочі дні до дати проведення зборів.

У виключних випадках, з урахуванням необхідності оперативно вирішити певне питання та важливості цього питання, про день і час скликання зборів та питання, що виносяться на їх розгляд, учасники зборів повідомляються не пізніше як за добу.

Збори суддів проводяться, як правило, відкрито. За рішенням зборів деякі питання можуть вирішуватися у закритому режимі.

На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, представники засобів масової інформації, інші особи.

У виключних випадках, з відповідним обґрунтуванням, представники засобів масової інформації за рішенням зборів суддів можуть бути обмежені в присутності на зборах.

Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів, які працюють у цьому суді.

Стаття 4. Виконання рішень зборів суддів

Виконання рішень зборів суддів Київського районного суду м. Харкова за дорученням зборів покладається на голову Київського районного суду м. Харкова або його заступника.

Глава 2. Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад

Стаття 5. Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, адміністративними посадами в Київському районному суді м. Харкова є посади голови суду та заступника голови суду.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник обираються на посади зборами суддів Київського районного суду м. Харкова з числа суддів цього суду.

Згідно з частиною 3 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів Київського районного суду м. Харкова строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник можуть бути достроково звільнені з посади за ініціативою не менш як однієї третини від загальної кількості суддів Київського районного суду м. Харкова шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів цього суду.

Згідно з частиною 5 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підставою для звільнення судді з адміністративної посади є його заява або триваюче незадовільне виконання обов’язків голови суду, заступника голови суду відповідно, систематичне або грубе одноразове порушення закону при їх виконанні.

Згідно з частиною 6 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя, якого достроково звільнено з адміністративної посади в суді (крім звільнення з адміністративної посади за його заявою), не може бути обраний на будь-яку адміністративну посаду в судах протягом двох років з дня такого дострокового звільнення.

Згідно з частиною 7 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звільнення з посади судді, припинення його повноважень як судді, а також закінчення строку, на який суддю обрано на адміністративну посаду в суді, припиняє його повноваження на адміністративній посаді.

Згідно з частиною 9 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя, обраний на адміністративну посаду, не може обіймати одну адміністративну посаду суду більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною 10 статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у Київському районному суді м. Харкова, кількість суддів у якому перевищує десять суддів, може бути обраний один заступник голови суду.

Збори з обрання суддів Київського районного суду м. Харкова на адміністративні посади проводяться не пізніше одного місяця з дня закінчення повноважень голови Київського районного суду м. Харкова, його заступника, чи відкриття вакансії адміністративної посади з інших підстав.

Якщо на час розгляду зборами питання про обрання на адміністративні посади закінчилися повноваження і голови суду, і заступника голови суду, за рішенням зборів суддів, яке приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від числа суддів, присутніх на зборах, спочатку обирається голова суду, а після його обрання - заступник голови суду або обрання на всі адміністративні посади може проходити одночасно.

Голова Київського районного суду м. Харкова, його заступник обираються на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур.

Кандидати на посади голови Київського районного суду м. Харкова, його заступника пропонуються суддями Київського районного суду м. Харкова усно на зборах суддів, або письмово в порядку підготовки зборів, або шляхом самовисування.

Кількість кандидатів на кожну з вакантних посад не обмежується.

Кандидатом на адміністративну посаду може бути лише суддя Київського районного суду м. Харкова, строк повноважень якого в установленому законом порядку на час проведення зборів не закінчився. Суддя, п'ятирічний строк повноважень якого закінчився, може бути кандидатом на адміністративну посаду лише після його обрання на посаду судді безстроково.

Глава 3. Організація та порядок проведення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 6. Місце проведення зборів суддів, порядок відкриття зборів суддів

Місцем проведення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова є приміщення Київського районного суду м. Харкова.

До відкриття зборів особа, уповноважена головою Київського районного суду м. Харкова (особою, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду), а в разі скликання зборів групою суддів, які ініціювали скликання, - особою, на яку покладено обов'язки щодо підготовки та проведення зборів, здійснює реєстрацію суддів, які прибули на збори.

Реєстрація суддів, які прибули на збори, здійснюється за реєстраційним списком суддів, який складається особою, уповноваженою на ведення діловодства з питань роботи з кадрами, та затверджується головою Київського районного суду м. Харкова (особою, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду).

Суддя, який прибув на збори, з метою реєстрації у відповідній графі реєстраційного списку проставляє свій особистий підпис.

У разі якщо суддя запізнився на збори з поважних причин та не зареєструвався до початку проведення зборів, головуючий на зборах суддів оголошує про явку такого судді на збори, а суддя проставляє свій особистий підпис у відповідній графі реєстраційного списку з зазначенням часу явки на збори, після чого допускається до участі у зборах суддів, про що обов'язково зазначається у протоколі зборів суддів. Такий суддя бере участь у голосуванні лише з тих питань, які розглядалися після його явки на збори.

Розміщення запрошених осіб та представників засобів масової інформації в залі, де проводяться збори, забезпечують судові розпорядники, уповноважені головою суду (особою, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду).

У призначений час голова суду (особа, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду) повідомляє:

- про кількість суддів, які працюють в суді;

- кількість суддів, які прибули на збори;

- інформує про наявність або відсутність кворуму, необхідного для проведення зборів.

Судді беруть участь у зборах особисто.

Якщо за даними реєстрації кворум для проведення зборів відсутній, голова суду (особа, яка у встановленому законом порядку виконує обов'язки голови суду):

або оголошує про неможливість розпочати збори, переносить їх початок на більш пізній час в цей же день та приймає заходи для явки суддів на збори;

або оголошує про неможливість розпочати збори та призначає іншу дату та час їх скликання, визначає місце проведення зборів.

При наявності кворуму голова суду оголошує про відкриття зборів.

З числа суддів, присутніх на зборах, шляхом відкритого голосування обираються головуючий зборів та секретар зборів.

Головуючий на зборах та секретар зборів вважаються обраними, якщо за кожного з них проголосувала більшість суддів, присутніх на зборах.

Стаття 7. Протокол зборів суддів

На зборах суддів секретарем зборів ведеться протокол, в якому письмово фіксується перебіг засідання. Одночасно може здійснюватися фіксування зборів технічними засобами.

Протокол зборів складається у письмовій формі та має містити: назву зборів, дату і місце їх проведення; відомості про кількість суддів, які працюють в суді на день проведення зборів; відомості про кількість суддів, які присутні на зборах; відомості про розгляд організаційних питань (відкриття засідання, наявність кворуму, обрання головуючого на зборах та секретаря зборів, затвердження порядку денного, затвердження регламенту виступів тощо); зазначення доповідача з кожного питання, суть питання, стислий перебіг обговорення, а також результати голосування та прийняте рішення.

За необхідності підтвердження результатів голосування з питань, що внесені до порядку денного та за якими зборами прийняте рішення, секретарем зборів суддів можуть готуватися витяги з протоколу зборів та рішення зборів суддів.

Протокол зборів складається в повному обсязі в п'ятиденний термін з дня проведення зборів, і підписується головуючим на зборах та секретарем зборів. До нього додається відповідний носій інформації з даними фіксування зборів технічними засобами, якщо таке фіксування зборів технічними засобами здійснювалося.

Протоколи зборів суддів ведуться секретарем зборів суддів та підписуються головуючим на зборах суддів та секретарем зборів суддів.

В разі вирішення питань щодо обрання суддів на адміністративні посади в Київському районному суді м. Харкова у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», протокол зборів суддів підписується головуючим на зборах судів та секретарем, а також всіма суддями, присутніми на зборах суддів.

Додатками до протоколу зборів суддів можуть бути:

1) документи, що обговорювалися на зборах суддів з питань, що входять до порядку денного;

2) матеріали щодо проведення на зборах суддів таємного голосування з обрання суддів на адміністративні посади, з обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих судів (протоколи лічильної комісії, бюлетені тощо), які опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів;

3) інші документи.

Протокол зборів суддів нумерується в хронологічному порядку та зберігається в номенклатурі Київського районного суду м. Харкова за відповідний рік.

Протокол зборів та додані до нього матеріали зборів секретарем зборів передаються до архіву суду та зберігаються в архіві суду постійно.

Протокол зборів суддів є доступним для всіх суддів Київського районного суду м. Харкова для ознайомлення.

Стаття 8. Головуючий зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Головуючий зборів суддів Київського районного суду м. Харкова обирається з числа суддів, присутніх на зборах, шляхом відкритого голосування.

Головуючий на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість суддів, присутніх на зборах.

Головуючий на зборах:

- керує зборами;

- вносить на обговорення порядок денний, регламент виступів, проводить відкрите голосування щодо їх затвердження;

- ставить на обговорення питання відповідно до порядку денного;

- надає слово для доповіді, співдоповіді;

- повідомляє про осіб, які записалися для виступу, та надає слово для виступу, оголошує наступного промовця;

- створює рівні можливості суддям для участі в обговоренні питань порядку денного;

- забезпечує дотримання всіма присутніми регламенту виступів та порядку на зборах; у разі порушення виступаючим встановленого регламенту має право перервати його виступ;

- має право зробити зауваження у разі відхилення виступаючого від обговорюваного питання порядку денного, а в разі неодноразового відхилення від обговорюваного питання поставити на голосування питання про закінчення виступу цієї особи;

- не має права коментувати виступи та/або давати їм оцінку, переривати виступаючого, крім випадків порушення регламенту виступу;

- оголошує в порядку надходження пропозиції, які надійшли усно чи в письмовому вигляді, та письмові звернення на адресу зборів;

- проводить відкрите голосування з питань порядку денного, що потребують прийняття рішення, і оголошує його результати;

- оголошує про початок та закінчення таємного голосування; після оголошення лічильною комісією протоколу щодо результатів таємного голосування забезпечує прийняття рішення з питань, за яким проводилося таємне голосування;

- дає доручення, пов'язані із забезпеченням роботи зборів та їх робочих органів;

- відповідає на запитання, що надходять на його адресу;

- робить повідомлення, оголошує перерви у роботі зборів, закриває збори;

- підписує протокол зборів і рішення зборів;

- здійснює інші повноваження.

Головуючий не має права агітувати за конкретних кандидатів.

Після обговорення питань порядку денного, прийняття відповідних рішень з питань порядку денного головуючий оголошує роботу зборів закінченою.

Стаття 9. Секретар зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Секретар зборів суддів Київського районного суду м. Харкова обирається з числа суддів, присутніх на зборах, шляхом відкритого голосування.

Секретар на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова вважається обраним, якщо за нього проголосувала більшість суддів, присутніх на зборах.

Секретар зборів:

- веде протокол зборів;

- веде запис бажаючих виступити з питань порядку денного;

- реєструє повідомлення, звернення, які надходять на адресу зборів;

- надає головуючому на зборах відомості про осіб, які записались для виступу, та про звернення, що надійшли на адресу зборів;

- здійснює підрахунок голосів при відкритому голосуванні;

- підписує протокол і рішення зборів.

Стаття 10. Обов'язки суддів та інших осіб, присутніх на зборах суддів

Судді та інші особи, присутні на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова, зобов'язані:

- поводити себе виважено та виявляти взаємну повагу;

- виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку на зборах;

- виступати, давати пояснення, ставити запитання та відповідати на них лише після надання їм слова головуючим;

- утримуватися під час проведення зборів від пересування по приміщенню, де відбуваються збори, розмов, реплік у будь-якій формі;

- не створювати інших перешкод для нормального ведення зборів.

У разі недотримання порядку поводження на зборах або створення перешкод у проведенні зборів така особа попереджається головуючим про необхідність дотримання порядку на зборах. У випадку повторного порушення порядку поводження на зборах та створення перешкод у проведенні зборів така особа може бути видалена із зали проведення зборів за рішенням зборів.

Обов'язок щодо сприяння додержанню в залі встановленого порядку покладається на працівника служби судових розпорядників, який виконує розпорядження головуючого зборів.

У випадку неможливості усунути перешкоди в проведенні зборів, які створені та створюються присутніми на зборах особами, зборами може бути оголошено перерву.

Глава 4. Організація та порядок проведення виборів та голосування на зборах суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 11. Лічильна комісія

Лічильна комісія обирається для організації таємних голосувань на зборах суддів і визначення їх результатів. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням головуючого на зборах суддів в разі необхідності встановлює присутність суддів на зборах суддів.

Лічильна комісія обирається з числа суддів Київського районного суду м. Харкова в кількості 3 (трьох) суддів, більшістю голосів від кількості суддів, які присутні на зборах суддів.

Лічильна комісія обирає зі свого складу відкритим голосуванням більшістю голосів голову та секретаря, про що складає відповідний протокол. До складу лічильної комісії не можуть бути обрані головуючий на зборах та секретар зборів. До складу лічильної комісії, крім головуючого на зборах та секретаря зборів, не може бути обрана також особа, щодо якої вирішується питання про дострокове звільнення з адміністративної посади.

Лічильна комісія:

- роз'яснює порядок таємного голосування відповідно до питань порядку денного;

- розробляє та виносить на затвердження зборів форму бюлетеня для таємного голосування, форму протоколу засідання лічильної комісії про результати таємного голосування; форма бюлетеня для таємного голосування та форма протоколу засідання лічильної комісії про результати таємного голосування затверджуються зборами суддів шляхом відкритого голосування більшістю голосів суддів, присутніх на зборах; голові лічильної комісії передається рішення зборів, у якому зазначається затверджена форма бюлетеня для таємного голосування та форма протоколу засідання лічильної комісії про результати таємного голосування;

- забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування за формою, затвердженою зборами суддів, завіряє їх своїми підписами;

- забезпечує отримання суддями бюлетенів;

- забезпечує і контролює умови для вільного волевиявлення і збереження таємниці голосування (у кабіну (окреме приміщення), де воно проводиться, ніхто інший, крім особи, яка голосує, не допускається);

- перевіряє дійсність бюлетенів;

- здійснює підрахунок голосів;

- складає протокол про результати таємного голосування за формою, затвердженою зборами суддів.

Рішення лічильної комісії приймаються більшістю голосів від кількості її членів та оформлюються протоколом.

Протоколи засідання лічильної комісії підписуються всім складом комісії. Член лічильної комісії, який не погоджується з її рішенням, може висловити окрему думку, яка долучається до протоколу комісії, і підписує протокол.

Стаття 12. Види та способи голосування

Рішення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», цим Регламентом, Положенням про збори суддів Київського районного суду м. Харкова, коли проводиться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.

Рішення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному цим Регламентом, Положенням про збори суддів Київського районного суду м. Харкова.

Відкрите голосування здійснюється кожним суддею особисто шляхом підняття руки.

Таємне голосування здійснюється кожним суддею особисто шляхом подачі бюлетеня для таємного голосування.

Збори суддів можуть прийняти процедурне рішення щодо визначення виду і способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид і спосіб голосування не встановлені законом і цим Регламентом, Положенням про збори суддів Київського районного суду м. Харкова.

Підрахунок голосів суддів, присутніх на зборах, при відкритому голосуванні, здійснює секретар зборів, або визначена зборами особа.

Стаття 13. Бюлетень для таємного голосування

Бюлетені для таємного голосування виготовляються Лічильною комісією в кількості, що відповідає фактичній чисельності суддів, які працюють в Київському районному суді м. Харкова.

Зборами суддів Київського районного суду м. Харкова затверджуються форма бюлетеня для таємного голосування та форма протоколу про результати таємного голосування.

Бюлетені для кожного таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати ніяких позначок. У бюлетені для таємного голосування зазначається мета голосування.

В бюлетені повинно бути зазначено кількість вакантних адміністративних посад в Київському районному суді м. Харкова, у зв’язку з наявністю яких проводяться вибори.

Бюлетені підписуються головою, секретарем та членами лічильної комісії та засвідчуються гербовою печаткою суду. Засвідчення підписів голови, секретаря та членів лічильної комісії на бюлетенях для таємного голосування гербовою печаткою суду покладається на керівника апарату суду. Бюлетені до отримання їх суддями не повинні мати будь-яких позначок. Бюлетені без зазначених підписів та/або відтиску печатки суду є недійсними.

До списку кандидатур на відповідну посаду в Київському районному суді м. Харкова вносяться в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів, запропоновані суддями цього суду або шляхом самовисування. Кількість кандидатур не обмежується. До зазначеного списку вносяться лише судді, які надали свою згоду балотуватися на відповідну посаду.

При проведенні зборів з одночасного обрання голови суду та його заступника один суддя може балотуватися на одну адміністративну посаду. Один і той же суддя не може одночасно балотуватися на адміністративні посади голови та заступника голови суду.

Після обговорення запропонованих кандидатур список затверджується зборами суддів.

В разі проведення таємного голосування по обранню делегатів на спільні збори судів місцевих загальних судів повинні бути дотримані такі ж вимоги щодо порядку виготовлення та змісту бюлетенів.

Самовідвід кандидатів приймається зборами суддів без голосування.

Якщо розглядається питання про надання згоди на дострокове звільнення з посади, то до бюлетеня для таємного голосування включається відповідна кандидатура, незалежно від її згоди на це.

Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін для таємного голосування, надає для огляду суддям скриньку для голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємниці голосування.

Скринька для таємного голосування перед його проведенням опечатується головою лічильної комісії в присутності всіх членів цієї комісії та під час голосування знаходиться у місці, що є доступним для огляду всіма учасниками зборів.

Стаття 14. Організація таємного голосування та встановлення його результатів

Таємне голосування проводиться кожним суддею окремо в кабіні для таємного голосування.

Заповнюючи бюлетень для таємного голосування, суддя проставляє позначку «+» або «V», що засвідчує його волевиявлення з питання, за яким проводиться таємне голосування. Проставляння інших позначок не допускається.

Заповнення бюлетеня здійснюється кульковою або чорнильною ручкою.

Заповнений бюлетень для таємного голосування опускається в скриньку для таємного голосування.

По закінченню голосування голова лічильної комісії в присутності членів лічильної комісії та учасників зборів у приміщенні, де відбуваються збори та знаходилася скринька для таємного голосування, перевіряє цілісність скриньки для голосування, розпечатує її, перевіряє дійсність бюлетенів, які знаходилися у скриньці для голосування, та здійснює підрахунок голосів.

Недійсними вважаються бюлетені:

- не затвердженого зразка;

- зіпсовані, а також ті, що мають інші позначки, ніж «+» або «V»;

- бюлетені, які не містять підписи голови, секретаря, членів лічильної комісії та/або відбиток гербової печатки суду;

- бюлетені, зі змісту яких неможливо однозначно встановити результат голосування (відсутні будь-які позначки щодо результату голосування; проставлено позначок щодо результату голосування у кількості більше, ніж має бути, тощо);

- бюлетені, до яких додатково вписані прізвища кандидатів, рішення щодо яких про включення до бюлетеня для таємного голосування зборами не приймалося.

Якщо в скриньці (скриньках) для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно із списком одержання бюлетенів, всі бюлетені вважаються недійсними, і за рішенням лічильної комісії, затвердженим зборами, проводиться повторне голосування.

Після підрахунку голосів лічильна комісія складає за формою, затвердженою зборами суддів, протокол про результати таємного голосування, який підписується головою, секретарем та всіма членами лічильної комісії.

Протокол має містити відомості про кількість виготовлених бюлетенів, кількість отриманих бюлетенів, кількість погашених бюлетенів, кількість бюлетенів, що знаходилися в скриньці для голосування після її розпечатування; кількість дійсних бюлетенів, кількість бюлетенів, які визнані недійсними, кількість голосів «за», відданих за рішення, з якого проводилося таємне голосування.

Протокол засідання лічильної комісії про результати таємного голосування лічильною комісією складається з кожного питання порядку денного, за яким проводилось таємне голосування.

Протокол засідання лічильної комісії про результати таємного голосування та окремі думки членів лічильної комісії оголошуються головою лічильної комісії на зборах суддів у день проведення голосування одразу після закінчення підрахунку голосів.

Протокол затверджується зборами суддів шляхом відкритого голосування більшістю голосів суддів, які присутні на зборах, повністю або частково, якщо інший порядок не передбачений діючим законодавством України.

За результатами таємного голосування збори суддів відкритим голосуванням приймають відповідне рішення.

У разі виявлення лічильною комісією порушення порядку таємного голосування голова лічильної комісії доповідає про це зборам, які приймають рішення щодо розслідування факту порушення та наслідків порушення порядку таємного голосування.

Матеріали таємного голосування (протоколи лічильної комісії, в тому числі протоколи про результати таємного голосування, бюлетені для таємного голосування, в тому числі погашені, визнані недійсними), опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів.

Стаття 15. Повторні вибори, нові вибори

За результатами голосування збори суддів можуть прийняти рішення про повторне голосування, про нове голосування (нові вибори).

Повторне таємне голосування проводиться у випадку, якщо:

- всі бюлетені для таємного голосування визнані недійсними або якщо

- жодний із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, або якщо

- кандидати набрали однакову необхідну кількість голосів, яка не дозволяє встановити їх першість та прийняти рішення про їх обрання, або якщо

- кандидати у кількості, яка підлягає обранню, не набрали необхідної кількості голосів.

У разі проведення повторного голосування внаслідок визнання всіх бюлетенів недійсними, в бюлетень для повторного голосування включаються всі кандидати, що вже були включені.

В решті випадків повторне голосування відбувається серед кандидатів, які набрали більшість голосів серед інших, кількістю, що не більше, ніж у 2 рази перевищує кількість кандидатів, що підлягають обранню.

Якщо один із кандидатів одержав більшу кількість голосів, але не одержав необхідної кількості, а наступні за ним два і більше кандидатів на ту саму посаду отримали однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться щодо всіх цих кандидатів.

Якщо два і більше кандидатів набрали однакову найбільшу кількість голосів для обрання їх на одну і ту саму посаду, проводиться повторне голосування щодо цих кандидатів.

У разі, якщо кандидат, щодо якого проводиться повторне голосування, зняв свою кандидатуру, до бюлетеня включається наступний за кількістю одержаних голосів під час першого голосування кандидат.

Нове голосування - голосування з того самого питання, з якого вже відбулось повторне голосування, але з певних причин за його результатами не було прийнято остаточне рішення про обрання кандидатів на відповідні посади.

Перед проведенням нового голосування проводиться висування нових кандидатів. Особи, які були включені до бюлетеня для таємного голосування при першому та повторному голосуванні, можуть бути включені до бюлетеня для таємного голосування при новому голосуванні.

Стаття 16. Інформування про результати таємного голосування

Голова Лічильної комісії доповідає на цих же зборах суддів Київського районного суду м. Харкова про результати таємного голосування.

Після проведення голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси «за» по кожній кандидатурі на відповідну посаду та складає протокол про результати таємного голосування, який підписується головою та усіма членами лічильної комісії, та затверджується зборами суддів шляхом відкритого голосування.

Рішення за результатами таємного голосування вважається прийнятим, якщо за нього подано більшість голосів суддів від кількості суддів, які працюють у Київському районному суді м. Харкова.

Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують усі присутні її члени. Член Лічильної комісії, який не погоджується з її протоколом, у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Лічильної комісії і оголошується на цих же зборах суддів.

Стаття 17. Розгляд скарг щодо проведення виборів

Скарги щодо проведення виборів подаються головуючому на зборах щодо проведення виборів не пізніше дня, наступного за днем проведення виборів.

В разі подання скарги головуючий на зборах щодо проведення виборів не пізніше 2 робочих днів скликає та проводить збори суддів, на яких розглядається питання про обрання комісії з розгляду скарг, яка складається з не менш як трьох або більше осіб непарної кількості та обирається зборами суддів із числа суддів Київського районного суду м. Харкова. Членами комісії з розгляду скарг не можуть бути кандидати на відповідні посади, члени лічильної комісії та особа, яка подала скаргу або особа, в інтересах якої подано скаргу. У разі необхідності комісія з розгляду скарг має право витребувати необхідні матеріали щодо проведених виборів.

Протягом 3 робочих днів комісія розглядає надані скарги та готує висновок, який обговорюється зборами суддів.

Рішення за результатами розгляду скарг приймають збори суддів.

Глава 5. Рішення зборів суддів Київського районного суду м. Харкова

Стаття 18. Рішення зборів суддів

Рішеннями зборів суддів Київського районного суду м. Харкова є рішення, які заносяться до протоколу зборів суддів Київського районного суду м. Харкова.

Рішення приймаються за результатами відкритого або таємного голосування.

Рішення щодо обрання на адміністративні посади або звільнення з цих посад, а також про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються лише таємним голосуванням.

За рішенням зборів таємне голосування може проводитися і з інших питань. Рішення про таємне голосування в цьому випадку приймається більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, шляхом відкритого голосування.

Решта рішень приймаються зборами суддів шляхом відкритого голосування.

Прийняте за наслідками голосування рішення зборів підписується головуючим на зборах суддів та секретарем зборів суддів.

Підготовка текстових рішень зборів суддів за кожним прийнятим зборами суддів рішенням не є обов'язковою.

Рішення зборів Київського районного суду м. Харкова набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інше не зазначено в рішенні, та є обов'язковими для суддів Київського районного суду м. Харкова та працівників апарату цього суду.

Рішення зборів видається на вимогу судді цього суду.

Рішення зборів суддів може бути оскаржене до суду в загальному порядку.

Прийняті рішення у необхідних випадках доводяться до відома осіб, запрошених на збори суддів, або направляються відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та посадовим особам, а також, за рішенням зборів, доводяться до відома засобів масової інформації.

Прикінцеві положення

Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова затверджується відкритим голосуванням більшістю голосів суддів, присутніх на зборах.

Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова набирає чинності з дня його затвердження рішенням зборів, якщо в рішенні зборів суддів не зазначено інше.

Зміни і доповнення до Регламенту здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова вносяться зборами за поданням голови суду або судді відповідного суду шляхом відкритого голосування. Усі необхідні документи та проект рішення зборів готуються ініціатором внесення змін та доповнень.

Рішення про внесення змін та доповнень до Регламенту здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість суддів, присутніх на зборах.

Даний Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова набирає чинності з дня його затвердження Рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2016 року, тобто з 31 жовтня 2016 року.

Регламент здійснення суддівського самоврядування в Київському районному суді м. Харкова, затверджений зборами суддів Київського районного суду м. Харкова 30 березня 2015 року (протокол зборів суддів Київського районного суду м. Харкова № 3 від 30 березня 2015) вважати таким, що втратив чинність.